Історія Голокосту та виховання толерантності

Учні об’єднуються в групи до 5 осіб, кожна з них отримує конверт, у якому знаходяться 2-3 фотографії з сюжетами подій Голокосту у Європі.

Завдання:

1. розглянути зображення, співвіднести їх до відповідного історичного часу;
2. надати оцінку: чи є вони виразом толерантного ставлення суспільства до людей єврейського походження?
3. якими можуть бути наслідки порушення соціальної взаємодії між владою та представниками окремої етнічної групи громадян?
   Учитель узагальнює судження дітей, доповнює їх конкретним навчальним матеріалом.

Вправа “Асоціативний ряд до слова “толерантність”

Поняття “толерантність”, як міжнародний термін, містить декілька значень ( на фліп-чарті по вертикалі записується слово). Учасники тренінгу називають характеристики людини, яка асоціюється зі словом “толерантність”. Психолог, узагальнюючи, підводить думку до ключових позицій: толерантність – це:

• сприйняття єдності людства і визнання прав іншого,
• утримання від завдання шкоди іншим,
• відмова від насилля,
• рівні можливості всіх членів суспільства.

 На екрані висвітлюєтьяся фотографія Анни Франк та фрагмент запису з її щоденника: “Від дружньої атмосфери не залишилося й сліду. Ніхто не хотів зі мною спілкуватися, вони боялися, так і говорили: не підходьте до нас, нам не можна говорити з євреями. Одного разу моя сусідка, німецька дівчинка Лора попросила: ми з тобою не можемо додому йти поруч, не можна, щоб нас бачили разом. З кожним днем нацистського правліннч прірва між нами зростала. Раптом з’ясувалося, що ми інші”.)

• Про порушення яких прав євреїв у нацистський Німеччині йдеться в щоденнику 13-річної дівчинки? (Учитель коротко розповідає про те, хто така Анна Франк).

Вчитель (навчальна презентація може супроводжуватися мультімедійною презентацією, складеною за матеріалами виставки “Анна Франк. Урок історії”, зошита з “коміксами”, інших джерел) звертає увагу на фліп-чарт:
“Виокремлення однієї групи людей з людської спільноти не завершується порушенням їх прав в суспільстві. Це тільки початок жахливої Катастрофи. Потім почнеться фізичне знищення”. 
(Кожній групі учнів пропонується ознайомитися з історичними джерелами (спогади, свідчення, матеріали посібників) та з’ясувати: до яких форм насилля припускалися нацисти задля фізичного знищення євреїв в Європі; чи були відмінності в діях нацистів на теріторії Голландії та на теренах Райхскомісаріату “Україна”? Вчитель розповідає про Голокост на теренах України. 

Психолог:
Вправа “Образ”
Учням пропонується назвати риси толерантної людини (пропозиції заносяться на фліп-чарт).
Поміркуйте та візначте ті риси, що притаманні саме вам. Якими ві уявляєте людей, які, ризикуючи життям власним і своїх близьких, все ж таки допомагали євреям?

Вчитель: 
Розповідь про праведників світу.

• Хто міг відати родину Франк?
  (досвід колег з Нідерландів).

Психолог: 
Вправа “Згода, незгода, оцінка”

Учням пропонується осмислити наступні судження, серед яких і останній запис у щоденнику Анни Франк, і надати власну смислову оцінку з огляду на власний соціальний досвід і на історію Голокосту в роки Другої світової війни.

“Вчителів, незадоволених новим режимом, швидко заміняли більш молодими вчителями пронацистської орієнтації. Вони, включаючи директора, ставились до мене з відвертою ворожістю. За будь яких обставин ображали та фізично знущалися. Одного разу – мені було тоді років 10 – один з вчителів відвів мене в сторону і сказав: “Коли ми розберемося з євреями, візьмемося за вас”.
Ганс Массакуа, політичний діяч, спогади про перебування родини в нацистській Германії. Автобіографія.

“У Східній та Центральній Європі знаходиться 6 млн євреїв, для яких тепер світ поділений на країни, де вони не можуть жити і на країни, куди вони не можуть виїхати”. 
Хаїм Вейцман, політичний діяч, 1939 р.

“Долі росіян, чехів, євреїв чи інших народів мене ніскільки не хвилюють. Питання про це, чи будуть вони жити, чи помруть з голоду, вікавить мене лише з огляду на те, чи зможемо ми використовувати їх рабську працю”.

Генріх Гіммлер, шеф СС, 1939 р.

“ З певного п`риводу поновно вказується на заборону приймати жидів до будинків і помешкань нежидівської людності. Той, хто свідомо надає жидові притулок, зокрема безправно приміщує, харчує або переховує жида поза жидівською мешкальною дільницею, буде... покараній смертю...”

Фрагмент наказу керівника нацистських військ СС, м. Львів, 1943 р.

"Для нас, підлітків, вдвічі складніше сповідувати свої переконання в той час, коли ідеали руйнуються, знищуються, коли переважає найгцрша сторона людської натури, коли всі в сумніві, щодо існування істини, справедливості і Бога. Чому на війну щодня витрачаються мільйони коштів, а на медицину, художників і бідних не вистачає навіть декілька мідяків?
Чпму люди повинні голодати, коли на іншому кінці світу гниють гори їжі? Чому люди такі безумні?"

Анна Франк, 1944 р.

“Людина може осмислити і зрозуміти своє минуле, свою культуру, лише поглянувши на себе очима представників інших культур”.

Д. Бенкс, американський вчений, 1997 р.

“Навчитися жити разом – означає ... бути готовим до врегулювання конфліктів в умовах поваги цінностей плюралізму, взаєморозуміння, миру, усвідомлювати потреби й погляди інших людей, знати й цінувати інші культури, вміти володіти культурою спілкування навіть у тих ситуаціях, коли виникають принципові розбіжності”. 

О. Безкоровайна, український вчений, 2001 р.

Вчитель 
Вправа “Думка дня” 
Спроба надати відповідь на роздуми Анни (усне обговорення або написання “листа у минуле”).

Методічні коментарі до заняття

Побудоване таким чином заняття створить атмосферу ціннісного сприйняття уроків історії Голокосту.

Вправи активізують активність історичного мислення за рахунок аналізу навчального матеріалу та власного соціального досвіду, суб’єктивного світосприйняття.

Вправи, що пропонуються психологом, мотивують включення соціальної рефлексії, на основі якої формуються оціночні судження учнів, що, у свою чергу, зумовлює формування сутності толерантного ставлення спочатку в референтній групі, надалі – в суспільстві.