Цільова група: учні віком від 14 до 18 років, студенти початкових курсів на розсуд вчителя.
Тривалість: один урок
Результати навчального курсу: ознайомити студентів із навчальним матеріалом та дати їм можливість сформувати та висловити свою думку щодо подій Голокосту;
спонукати студентів задуматися про можливості та засоби відзначення подій молодими ізраїльтянами ХХІ століття.
Ознайомити учнів із історією через культурний контекст (використання творів сучасного мистецтва на уроках історії).
Посібники:
Навчальний посібник-комплект: листівки «Зберегти пам’ять»
Комп'ютер, проектор та підключення до Інтернету
Вступ
Вчитель коротко знайомить учнів із навчальним набором «Зберегти пам’ять».
Молоді ізраїльські дизайнери під час навчання відвідують меморіал Яд Вашему жертвам та героям Голокосту в Єрусалимі. Студенти також беруть участь у семінарах на тему Голокосту Академічного центру Віцо в Хайфі. Листівки демонструють індивідуальний підхід художників до складних питань Голокосту. Вони відображають особисті інтереси, провокаційні запитання та ідеї у стислій сучасній формі, зведені до розміру листівки.
Учитель ділить учнів на п’ять груп, кожна група отримує кілька листівок та питань, з якими працює. Студенти працюють у групах по 10-15 хвилин.
Приблизний поділ на групи.
Презентація груп перед усім класом.
Кожна група вибирає доповідача, який презентує результати групової роботи перед уроком. Під час презентацій вчитель може спроектувати листівки, про які ми говоримо, на екрані та вибрати напрям дискусії.
Робота з листівками Аврамека Копеловича
Частина поеми «Мрія» знаходиться на кількох листівках. Завдання учнів - скласти вірш хронологічно.
- У двадцять років хочу я побачити весь світ,
- За обрій синій, за моря я вирушу в політ,
- Лечу високо в небесах – не повернусь назад,
- Мені хмаринка – як сестра, а вітер – рідний брат...
Потім група знайомиться з усім текстом поеми та історією Аврамека Копеловича.
Аврамек Копелович (1930-1944)
Аврамек Копелович народився в 1930 році в Лодзі. Його матір звали Гіттель, а батька - Мендель. Аврамек був єдиною дитиною в сім’ї. До початку Другої світової війни Аврамек відвідував школу лише два роки. Навесні 1940 року родина опинилася в гетто у місті Лодзь. Під час ліквідації гетто влітку 1944 року Аврамека з матір’ю депортували до Аушвіца. Лише батько Мендель Копелович пережив війну.
Після звільнення Мендель повернувся до Лодзі. Він знайшов фотографії та зошит, які Аврамек сховав на горищі. Зошит містив 8 віршів та дві сатири, написані Аврамеком. Мендель та його друга дружина переїхали до Ізраїлю в 1955 році. Мендел Копелович помер у 1983 році. Робочий зошит був знову відкритий єдинокровним братом Аврамека Еліезером Грінфельдом у 1983 році.
Додатковий матеріал про гетто Лодзь на сайті Яд Вашем
Питання для роботи в групі:
Пояснити зміст та символіку малюнків:
• Що означають залізничні рейки на малюнку № 1?
• З чого зроблена повітряна куля на малюнку № 4?
• Поясніть малюнок № 3. Чому молоді ізраїльскі дизайнери обрали саме такий образ?
• Про які ще мрії Аврамека кажуть нам малюнки?
• Спробуйте самі намалювати іллюстрацію до поеми.
Когда мне стукнет двадцать лет, отправлюсь я в полёт
Чудесной птицей в вышину взовьётся самолёт
Лечу високо в небесах – не повернусь назад…
И ветер станет братом мне, а туча – мне сестрой…
Робота з листівками
- Я спала на верхньому ярусі нар
- Моя мама була у блоку номер 26
- Моя бабуся була в Освенцимі
- Моя прабабця була в Польщі
- Моя пра-прабабця пережила Голокост
Питання для роботи в групі:
• Як розвивається картина сліду на окремих листівках?
• Що символізує слід?
• Як змінюються спогади нащадків про історичну подію?
Я спала на верхнем ярусе нар
Моя мама была в блоке номер 26
Моя бабушка была в Освенциме
Моя прабабушка была в Польше
Моя пра-прабабушка пережила Катастрофу
Робота з листівками
- Коли я виросту, я хочу стати таким же, як мій брат
- Зголодніли, малюки?
Питання для роботи в групі:
• Що спільного мають ці дві листівки?
• Поясніть свою думку.
• Як ви можете охарактеризувати уявних «героїв» цих малюнків?
• Фото – приниження євреїв Австрії. 1938. Архів Яд Вашем.
Що поєднує це фото фото і листівку №1? Що найбільше вражає вас на цьому документі?
хлопці Гітлера
Зголодніли, малюки?
.jpg "Фото – приниження євреїв Австрії. 1938. Архів Яд Вашем")
Фото – приниження євреїв Австрії. 1938. Архів Яд Вашем
Робота з листівками
- Час для розваг
- Я нічого не бачив
- Родина Іванових, Косачівка, Росія
- Мати і одна з дочок вбиті
Питання для роботи в групі:
• Яка проблема об’єднує ці три листівки?
• Хто з нами розмовляє?
• Чи є тут щось спільне зі змістом листівок попередньої групи?
• Яка ваша думка щодо цитати історика Гросса?
Гросс, Ян Томаш: Сусіди. Знищення єврейської громади в Єдвабне, Польща, Прінстон 2001, стор.12Окремі випадки масових вбивств мають специфічну динаміку. Це не є незначним висновком (...) у будь-якому випадку, відбувався певний процес прийняття рішень для дійових осіб, які жили в той час. Ці рішення й вплинули на результат, тож, принаймні, можна припустити, що частина членів громади могла прийняти інше рішення, і що на основі їхнього рішення більше європейських євреїв пережило б Другу світову війну.
Gross, Jan Tomasz: Neighbors. The Destruction of the Jewish Community in Jedwabne, Poland, Princeton 2001, S. 12 (Переклад – Ноа Сігал)
час для розваг
Я нічого не бачив
Родина Іванових, Косачівка, Росія Мати і одна з дочок вбиті
Робота з листівками
- 184 калорії на день
- Виглядати живим
- У 1940 цей колір означав приниження
- Персоніфікація диявола приймає живі риси єврея. Гітлер, "Моя боротьба", 1925
Питання для роботи в групі:
• Чому ми поєднали ці чотири листівки?
• Зробіть розподіл цих листівок згідно з хронологією.
• Проаналізуйте роль ідеології у масових злочинах проти людства.
• Яка спільна проблема хвилює тут сучасних молодих ізраїльских художників?
184 калории в день
Выглядеть живым
В 1940 этот цвет означал унижение
Персонификация дьявола принимает живые черты еврея.
Підсумкові запитання:
- Звідки ми дізнаємося про події Голокосту?
- Яке сучасне життя тих, хто пережив Голокост?
- Ви коли-небудь відвідували місця масових розстрілів, гето, концтабір чи інший табір? Ваші враження про ці місця?
- Які ще теми з історії Голокосту ми можемо розкрити через ці листівки?
- Що особливого у висвітленні теми Голокосту ви відчули у творчості молодих ізраїльских митців?
- Запропонуйте свій тематичний поділ листівок.
Додаток: приклад уроку, запропонований нашими учасниками на одному з тренінгів.
Робота з листівками Аврамека Копеловича
Працюють дві групи.
Завдання першої групи:
Прочитати поему Аврамека без коментарів та інформації про біографію і долю автора. Обговорити в групі та записати свої враження. Спробувати уявити біографію та портрет автора.
Завдання другої групи:
Прочитати інформацію про Лодзинське гето (окремо – доля дітей Лодзинського гето) і долю Аврамека та його родини.
Проаналізувати вірші Аврамека без ілюстацій.
Дискусія:
Порівняти аналіз творчості Аврамека у двох групах.
Сформулювати питання про долю дитини в екстремальних ситуаціях, зокрема – у період Голокосту.
Ознайомитися з ілюстраціями, проаналізувати їх та обговорити погляд сучасного художника на події Голокосту.
